УВАГА! Батькам дитини, що страждає від булінгу та кібербулінгу треба завжди пам'ятати три важливі речі:
1. Не потрібно карати дитину, коли вона довірилась і розповіла про те, що стала жертвою кібербулінгу (або булінгу).
2. Дитина вже постраждала, і якщо батьки її не підтримають, наступного разу вона може не звернутися по допомогу.
3. Повністю забороняючи доступ дитини до інтернету (або до іншого простору у реальному житті) ви досягнете тільки того, що дитина більше вам нічого не буде розповідати.
Як проявляється кібербулінг?
- Залякування за допомогою повідомлень (погрози, образи)
- Розсилка фотографій в інтернеті (реальних або перероблених за допомогою фотошопу)
- Поширення чуток через соціальні мережі
- Крадіжка паролів соціальних мереж або даних входу в систему для поширення шкідливої інформації
- Шантаж
- Виманювання інтимних фотографій
- Образливі коментарі
- Або ж агресор може прикинутися вашою дитиною, створивши профіль з її ім’ям і фото, а потім писати через нього образливу інформацію, розсилати повідомлення однокласникам та інше
Ознаки того, що дитина, можливо, піддається нападам і цькуванню онлайн
Будьте уважні, якщо ваша дитина:
- проводить незвично багато часу в інтернеті, особливо вночі,
- раптово вимикає комп’ютер, коли ви заходите у кімнату,
- відповідає на телефонні дзвінки від людей, яких ви не знаєте,
- нервує, коли отримує нові повідомлення,
- втрачає інтерес до використання всіх гаджетів,
- отримує подарунки поштою невідомо від кого,
- втрачає інтерес до школи, нервує або турбується, коли туди потрібно йти,
- менше спілкується з друзями і родиною та стає потайною.
Що робити, якщо дитина вже зіткнулась з кібербулінгом?
ВАЖЛИВО!
Пам’ятайте: якщо ваша дитина постраждала від цькування, її шантажують, обіцяють всім розіслати її особисті фотографії або погрожують – ніколи не звинувачуйте і не сваріть дитину.
Не залякуйте дітей фразами: «Якщо щось подібне станеться – отримаєш у мене!»
Не допускайте засудження. Ніяких: «Сам винен!». Такі слова призведуть до того, що дитина не захоче звернутися до вас за допомогою.
Важливо пам’ятати: винна не жертва – винен той, хто скористався її довірою.
Кроки щодо захисту від кібербулінгу
- Поясніть дитині, що це не її вина. Що ви підтримаєте її в будь-якому разі, що ви – на її боці та вам можна довіряти
- Збережіть все листування, зробивши скріншоти
- Заблокуйте акаунти, з яких пише агресор – поставте в чорний список та ігноруйте.Іноді кривдник відступає, коли не отримує реакції
- Поміняйте номер телефону дитини і на деякий час видаліть всі сторінки у соцмережах. Якщо дитина буде відчувати себе таким чином «відрізаною» від світу його друзів – створіть нові, секретні сторінки для дитини з іншим ім’ям і без фото, щоб тільки сім’я і друзі знали про них
- З’ясуйте, чи знайома дитина з агресором у реальному житті або чи планує зустрітися. Дізнайтесь, що йому відомо про дитину (реальне ім’я, прізвище, адресу, телефон, номер школи). Запропонуйте свою допомогу – обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. Поясніть, якій небезпеці може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків.
- Зверніться в поліцію.Якщо погрози є досить серйозними, стосуються життя або здоров’я дитини, а також членів вашої родини, то ви маєте право на захист з боку правоохоронних органів.
- Якщо ви не впевнені в своїй оцінці того, наскільки серйозно те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готовий йти на контакт, зверніться до психолога.
